1. Видобуток та переробка залізної руди:
Існує два види гематиту та магнетиту, які мають кращі характеристики плавлення та корисні властивості.
2. Видобуток вугілля та коксування:
Наразі понад 95% світового виробництва сталі досі використовує метод виробництва коксового заліза, винайдений британцем Дарбі 300 років тому. Тому для виробництва заліза, яке в основному використовується як паливо, потрібен кокс. Водночас кокс також є відновником. Витісняє залізо з оксиду заліза.
Кокс не є мінералкою, його необхідно «очищати» шляхом змішування певних видів вугілля. Загальне співвідношення становить 25-30% жирного вугілля та 30-35% коксівного вугілля, а потім поміщати в коксову піч і карбонізувати протягом 12-24 годин, утворюючи твердий і пористий кокс.
3. Виробництво чавуну в доменній печі:
Виробництво чавуну в доменній печі полягає у плавленні залізної руди та палива (кокс має подвійну роль: одну як паливо, іншу як відновник), вапняку тощо в доменній печі, в результаті чого відбувається реакція відновлення при високій температурі та відновлюється з оксиду заліза. Вихідним продуктом є, по суті, «чавун», що складається переважно із заліза та містить певну кількість вуглецю, тобто розплавлене залізо.
4. Перетворення заліза на сталь:
Фундаментальна різниця між властивостями заліза та сталі полягає у вмісті вуглецю, а вміст вуглецю менше 2% – це справжня «сталь». Те, що зазвичай називають «сталеплавильним виробництвом», – це зневуглецювання чавуну під час високотемпературного плавлення, що перетворює залізо на сталь. Зазвичай використовується сталеплавильне обладнання – це конвертер або електропіч.
5. Ливарна заготовка:
Наразі, окрім виробництва спеціальної сталі та великогабаритного сталевого лиття, для кування потрібна невелика кількість литих сталевих злитків. Масштабне виробництво звичайної сталі в країні та за кордоном фактично відмовилося від старого процесу лиття сталевих злитків – заготовки – прокатки, і більшість із них використовують метод лиття розплавленої сталі в заготовки з подальшою прокаткою, який називається «безперервним литтям».
Якщо не чекати, поки сталева заготовка охолоне, не зупиняти її на ходу, а одразу відправляти на прокатний стан, можна виготовити необхідні сталеві вироби «на одному вогні». Якщо заготовку охолодити наполовину та зберігати на землі, вона може стати товаром, що продається на ринку.
6. Заготовка, прокатана у вироби:
Під час прокатки на прокатному стані заготовка змінюється з грубої на дрібну, наближаючись все ближче до кінцевого діаметра виробу, і надсилається на охолоджувальний шар прутків для охолодження. Більшість прутків використовуються для обробки механічних конструкційних деталей тощо.
Якщо на останньому стані для оздоблення прутків використовуються візерунчасті валки, можна виробляти арматуру – конструкційний матеріал під назвою «арматура».
Сподіваюся, вищезгаданий вступ про процес виробництва арматури буде корисним для всіх.
Час публікації: 22 липня 2022 р.